четвер, 26 червня 2014 р.

НЕ ОБПАЛЮЄ, А СВІТИТЬ І ГРІЄ

    В бібліотеці філії  №7 Ревівського мікрорайоні зібралися близькі друзі та шанувальники поезії Лідії Андріївни Лаврик, щоб привітати її  з  виходом в світ  збірки  - "Тече Біжкінь". 
 "...книга засвідчує, що в літературі працює її невтомний само-бутній трудівник. Поетичне бачення світу дає можливість автору йти до читача з відкритим, гучним, зворушливим словом"- такими словами представив книгу головний редактор  Кіровоградського видавництва "Степ" - Віктор Погрібний.
   І ми погоджуємося з ним вже з перших  рядків прочитаних Лідією Андрієвною.
Тіло людини - вулик.
Думки - бджоли
вилітають у простір.
Збагатившись його модуляціями,
лягають на папір літерами...
Слова не все знають
про дивні ті мандри..,
Але можуть бути рої,
яким мої бджоли - рідня.
... А якщо й не рідня,
так слова - мед.






     Затамувавши подих слухали шанувальники неквапливу мову  Лідії Андріївни, яка розповіла, що Біжкінь (Кішкінь) - це права притока річки Сули, яка впадає в Кременчуцьке водосховице. При будівництві гідростанції рівень води був штучно піднятий на декілька метрів  проти природнього рівня, порушивши незрівняну красу ріки.
      Кущі! Дерева! Ноги вам омию!
Біжу! Біжу! Біжу без вороття!
Бо я - Біжкінь! Природну маю мрію -
в Дніпро! У море! В океан буття!...
     - Ні, я не пнусь у світ на перегони,
куди жене фальшивий апетит,
щоби тенет граніти і бетони
стриножити і вкоськать не могли б.
       Я виживу! Хоч що я знаю, люди?
Болото. Вільхи. Нескінченну тінь.
Сула підперта! Дотикає груди
 й мені - красивій ріцечці Біжкінь!
       Я - таємниця! Я - ріка! Я лину!
Моє життя - безсмертна течія!
Сповідую, як душу, Україну!
Бо з нею є і буду я!
 Слухали, читали   рядки, які запали в серце, розтривожили душу. Та чи  ж можна ж залишитися байдужими слухаючи вірш "Купаю батька", відразу  в пам'яті згадуються тато, мама... А в очах бринить сльоза...
  

  
    Наприкінці зустрічі друзі Лідії Андріївни побажали їй здоров'я, творчих успіхів, спонсорів та довгих - довгих років життя і натхнення!!!

четвер, 19 червня 2014 р.

КОМП'ЮТЕР - ЦЕ ПРОСТО

     З кожним днем з’являється все більше і більше інформаційних технологій. Удосконалюється комп’ютерне обладнання, з’являється нове програмне забезпечення. Комп’ютерна техніка все швидше входить в наше життя. І ми вже навіть не уявляємо свого майбутнього без неї.
   19 червня користувачі відвідали  Інтернет урок  "Година комп'ютерної грамотності. Комп'ютер - це просто" для того , щоб з'ясувати, хто з присутніх володіє в найбільшій ступені знаннями  та навичками в області комп'ютерних технологій. 
   Розділившись на три команди: "Чайники", "ІТ-ішники" та "Хакери", діти отримавши завдання і негайно приступили до його виконання. В завданнях було три питання - по будові комп'ютера, робота в програмі Word та створення презентацію. На перше питання відповіли швидко, а от робота з текстом йшла повільно, відчувалося, що практики малувато. Третє завдання  - зробити презентацію про спорт - хлопці зробили презентації про  спорт - "Спорт", "Футбол", "Бокс" .
    Кожен  учасник захищав свою команду відповідаючи на додаткові питання - розпізнавали прислів’я, обирали визначення, що відповідає певному слову, відгадували слова, що містять аббревіатури ПК та ДОС. Урок був цікавим, змістовним та пізнавальним. Не  було ні переможців ні переможених - перемогла дружба.
 


























вівторок, 17 червня 2014 р.

КАЗКА ЖИВЕ ПОРУЧ З НАМИ


    17 червня  в бібліотеці філії №7 було проведено зустріч  дітей  оздоровчого табору "Барвінок" ЗОШ №9 з  керівником літературного обєднання "ЛІТО" Лаврик Лідією Андріївною.
    Зустріч пройшла в рамках проекту «Україна читає дітям», який передбачає проведення зустрічей дітей з відомими особистостями (співаки, спортсмени, політики, письменники, видавці, журналісти) які читатимуть вголос книги дітям у бібліотеках, школах, а також ділитимуться спогадами і враженнями про першу прочитану книгу, про улюблених героїв.










    Лідія Андріївна читала дітворі свої вірші, казки та віршики - загадки , які діти весело розгадували. Прослухавши казку про котика Матроскіна діти - жваво розповідали про пригоди своїх "братів" менших.



















 В свою чергу Іра Воропаєва прочитала свою казочку про пригоди білочки, зайченяти та дівчинки Марійки. 

 



    Зустріч пройшла в дружній атмосфері.
 По закінченні діти побажали Лідії Андріївна здоров'я та творчих успіхів.



 




четвер, 12 червня 2014 р.

НА КАЗКОВІЙ ГАЛЯВИНІ

 

    Сьогодні  діти завітали до нас на свято, але це незвичайне свято. Його немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять казки.

 
 
   На казках ми вчимося, як на світі жити, тому що казка - глибокий колодязь мудрості, який не можливо вичерпати. Він завжди сповнений розуму, доброти.

 
 
 
  
    Маленькі  читачі з великим задоволенням приймали участь у вікторині "Відгадайте хто прислав телеграму?" пізнаючи героїв знайомих казок,  відгадували казкові загадки, працювали з ілюстраціями до казок «З якої казки?», грали в гру
 «Чарівний кошик» (у кошику  знаходилися речі з казок,  які по черзі діставали, і  діти відгадували, в якій казці вона зустрічається - яйце, ключ, тарілка, солома, пір’я,  квітка, черевичок, горшочок. Придумували кінець казок у грі "Яка кінцівка у казки?” та самі складали казки.
 

 


     Казка – це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні. Вивчайте казки переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують нас і вчать, як треба жити по правді.
 

                   Казок на світі є багато.
                   І веселих , і сумних.
То ж чи можемо
Прожити ми без них?
Не можем без казки у світі ми жити,
Бо казка нас вчить, як потрібно дружити,
Як зло подолати, як хитрих провчити.
Як чуйних і добрих, й сміливих любити.


          .

                       
 

 

 

вівторок, 10 червня 2014 р.

В КРАЇНІ УЛЮБЛЕНИХ ГЕРОЇВ




       Без казки неможливо уявити  дитинство.
 Cпочатку її читає мама чи бабуся, а потім самі - і уявляємо собі головних героїв, і хочемо бути схожими на них - такими ж сильними, вродливими, чесними, справедливими. 
      "Казка – це образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови. Діти не тільки люблять слухати казку, вони творять її” – говорив видатний педагог В.О.Сухомлинський про виховний вплив казок дітей.





 
 
  
 

    

 

    Діти з оздоровчого табору "Барвінок" люблять слухати, читати, а хтось пише сам казки. Чи добре знають їх ми вирішили перевірити вирушивши  в Інтернет мандрівку завітавши на сайт 
http://ocls.kyivlibs.org.ua/ditachi/test6/2.htm та помандруємо он лайн вікториною "Знавець казок та казкових героїв".
   Розділившись на дві команди - "Казкарі" та "Чарівники" - діти стали давати відповіді - хто скоріше? Але поспішати 
не треба, бо помилившись всьго один раз - ви вже не можете грати - компютор блокує вашу вікторину. Команді хлопчиків ("Фантазери") таки не повезло
 


 



 



  










  Команді хлопчиків ("Фантазери") таки не повезло, вони зробили помилку тож перемогли дівчатка ("Казкарі").













   


  Але попереду ще були он-лайн  вікторини "Що за казковий герой", "Знавець сучасних казок", але фортуна була на стороні команди "Казкарі".
  Діти  спробували самостійно знайти свої улюблені казки в Інтернеті (бібліотекар навчила пошуку електронних книг на різних сайтах та різними способами)


   На останок діти переглянули свої улюблені мультфільми. Мандрівкою  залишилися  всі задоволені.

























четвер, 5 червня 2014 р.

У СВІТІ ПРЕКРАСНОГО

    Як часто ми не помічаємо, що поруч з нами живуть незвичайно талановиті люди, і як приємно їх відкривати для себе.Так познайомившись з Ельвірою Василівною Назаровою та побачивши її картини створені з морських ракушок - ми запропонували  в нашій бібліотеці  зробити виставку її картин. Було важко вибрати кращі, адже в майстрині їх більше 70-ти і кожна неповторна.















   Відвідавши виставку всі були вдячні Ельвірі Василівні за її прекрасні картини і побажали їй міцного здоров'я, удачі, творчого натхнення та радувати нас своїми картинами.