понеділок, 8 січня 2018 р.

РАДІСТЬ НИНІ У КОЖНІЙ РОДИНІ - МИ СВЯТКУЄМО РІЗДВО В УКРАЇНІ

   «Радість нині у кожній родині - ми святкуємо Різдво в Україні» - під такою назвою напередодні великого свята Різдва Христового  в бібліотеці пройшла різдвяна зустріч. Збиралися гості під всім відому пісню «Добрий вечір тобі…», яка вже з самого початку створила піднесений настрій.
 Присудні почули багато цікавого: біблійну історію про народження Спасителя, чому Йосип та Марія відправилися саме до Віфлеєму, хто перший дізнався про велику подію, якими були перші дари Сину Божому. 

Свічку різдвяну запалімо,
Боже світло принесімо,
В кожній хатині хай сіяє,
І усіх нас зігріває!
Приспів:
Україна колядує!
Колядує вся земля!
В небі ангели співають,
Прославляємо Христа!

четвер, 4 січня 2018 р.

СВЯТО РІЗДВА

Різдво Христове – одне з найважливіших свят у році, що має багатовікові традиції. За Юліанським календарем святкування припадає на 7 січня.
Святвечір
Надзвичайно цікавою традицією напередодні Різдва є Свята Вечеря або "Багата кутя", до якої обов’язково входять дванадцять (за кількістю апостолів) пісних страв, кожна з яких має свій символ. Головна страва Кутя – символізує єднання з Богом, пшениця – це сакральна частина вечері – тема життя і смерті, єднання світу живих із світом померлих, мак – символ мучеництва, безневинно пролитої крові, мед – чистоти. Також особлива за значимістю страва – це горох – "сльози" Божої Матері, які проливаються за наші гріхи.
Страви з капусти символізують міцність, скупченість, співпрацю, а з риби – віру, що і є основними складовими християнства. Обов’язково готують душенину або пісний борщ з грибами. Як і голубці з картоплею, ці страви означають мир, злагоду та Божу любов.
Вареники символізують достаток, а грибна підлива до них – продовження роду. Страви з квасолі є символом здоров’я та довголіття, а узвар п’ють для очищення тіла та душі, для приготування якого використовують тільки ту воду, яка була набрана до сходу сонця. Свята вечеря розпочинається молитвою. Запалюють Різдвяну свічку, що символізує пам'ять про душі предків, а також зірки, які з'явилися на небі, коли народився Христос. На вечерю збирається вся родина. Прийнято, де б хто був, повертатися у цей час до домівки, щоб наступний рік був нерозлучним.
Атрибути Різдва
На почесному місці в домі повинен стояти Дідух – житній чи пшеничний сніп, який символізує урожай, добробут і є оберегом роду. З періоду жнив, після закінчення збору урожаю, роблять Дідуха. Збирають його з різних злакових видів культур: колосків жита, пшениці, вівса, проса, а також добавляють у сніп різні духмяні трави. Також головними атрибутами Різдва є Різдвяна зірка та Різдвяний вінок. Різдвяний вінок плетуть з гілок сосни, ялини, ялиці і прикрашають свічками, стрічками, дерев’яними фігурками. Його підвішують над дверима, на стіну або кладуть на різдвяний стіл. Перед Вечерею господар заносив у домівку солому і сіно, щоб це нагадувало про те, що Спаситель народився не в царських палатах, а в яслах овечого хліву. Соломою стелили підлогу, а сіном застеляли стіл. На кожний кут й  досі кладуть по головці часнику – оберігаються від нечистої сили.
Колядки
Після Вечері починалося найцікавіше. Повечерявши, колядували. Діти співали під вікнами у сусідів. Вони підходили до хати, просили господаря благословення на колядування. І за це отримували солодощі або гроші. Ті діти, яким виповнилось по п’ятнадцять років – розігрували вертепи, різдвяні оповідання. Їх запрошували до столу як дорогих гостей, але вони довго не затримувалися, уклонялися всім, хто у господі, і поспішали до іншої хати. Молоді парубки та дівчата збиралися і ходили один до одного у гості.Вважалося, що кому протягом вечора пощастить скуштувати кутю дванадцять разів, тому щаститиме цілий рік.
У цю ніч не лягали спати, кажучи: "Хто проспить Різдво, той проспить Царство Небесне".
 Зранку всі люди йшли до церкви на Святкову Службу Божу. Так зустрічали перше велике свято – Різдво Христове.

вівторок, 2 січня 2018 р.

З НОВИМ РОКОМ



З Новим роком, з щастям новим!
Хай веселим, та чудовим
Буде рік, що наступає,
Негаразди всі минають,
Радість буде в домі й свято,
Та й гостинчиків багато,
Смачних смачностей в подолі,
Подаруночків від долі,
Незабутніх вражень більше,
Світлих радостей частіше!


© http://pozdravok.ru/pozdravleniya/prazdniki/noviy-god/rodstvennikam/na-ukrainskom/

субота, 25 листопада 2017 р.

НАВІКИ ДО ТРИДЦЯТИХ МИ ПРИКУТІ

  25 листопада українці та світ, як і щороку, вшанують пам’ять убитих Голодомором 1932-33 років. Жалобні заходи традиційно відбуваються також у 32 країнах світу.

  Голодомором в Україні називають масовий голод, що охопив в 1931-1932 роках практично всю територію Української РСР. Тоді голодною смертю померли, за різними оцінками, від 9 до 13 мільйонів чоловік. У 2006 році українська влада визнали події Голодомору геноцидом українського народу.
   Голодне лихоліття 33-го – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу.
    Голодомор 1932-1933 років - одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних, - не підлягає забуттю… — це помста за свободу. Українців карали смертю за здобуту незалежність від імперій. Геноцид знищив ключові свободи: мільйони позбавлені життя, в країну повернено рабство — селянам обмежили пересування і відібрали паспорти, колгоспи застосовували примусову працю, люди не могли сподіватися на недоторканість житла, не мали свободи релігії, їх обмежили в культурних правах. Але режим не зумів досягнути головного – Україну не зламали. І свою незалежність ми змогли підтвердити вже 1991 року”, — говорить Володимир В’ятрович історик, Голова Українського інституту національної пам’яті.

середа, 22 листопада 2017 р.

ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ

У вівторок, 21 листопада, українці відзначають одне з нових, але знакових свят в історії України - День Гідності та Свободи.
Свято відзначається щороку згідно з указом Президента 13 листопада 2014 року і встановлено на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013 року.
Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 
Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства – до масових мітингів, палаючих шин, "коктейлів Молотова" і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоюючи гідність та свободу, віддали свої життя 106 українців і ще понад 2 тис. отримали поранення.

четвер, 9 листопада 2017 р.

9 листопада – День української писемності та мови


В Україні сьогодні, 9 листопада, відзначають День української писемності та мови.
Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови".
За православним календарем це день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія.
  У День української писемності та мови за традицією покладають квіти до пам'ятника Нестору Літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, а також стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика.
   Також з 2000 року цього дня у прямому ефірі "Українського радіо" транслюють Всеукраїнський  диктант національної єдності, який може написати кожен бажаючий. Читати диктант у прямому ефірі почнуть о 12:30.

вівторок, 17 жовтня 2017 р.

ПОДОРОЖ У КРАЇНУ ЗДОРОВ'Я

  Безцінний, найдорожчий скарб, що має людина – це здоров’я. Народна  мудрість так і говорить: «Здоров’я – всьому голова». А здоров’я дітей – «голова» майбутніх поколінь. Саме цій темі була присвячена валео - гра "Подорож у країну здоров'я".

  Щоб дізнатися, як здоров’я людини залежить від способу життя й харчування, учні 4-го класу ЗОШ № 9 вирушили в цікаву мандрівку до країни Здоров’я. Протягом подорожі на учасників чекали зупинки: "Наші предки знали, що споживали", "Вітаміни корисні  для людини", "Шкідлтва та корисна їжа". Перебуваючи на зупинках, діти дізнавалися, наскільки важливо піклуватися про свій організм, щоб вирости сильними й не хворіти; що є корисним для тіла, а що шкідливим; грали в рухливі ігри, навчаючись зміцнювати здоров’я.