НАВІКИ ДО ТРИДЦЯТИХ МИ ПРИКУТІ

  25 листопада українці та світ, як і щороку, вшанують пам’ять убитих Голодомором 1932-33 років. Жалобні заходи традиційно відбуваються також у 32 країнах світу.

  Голодомором в Україні називають масовий голод, що охопив в 1931-1932 роках практично всю територію Української РСР. Тоді голодною смертю померли, за різними оцінками, від 9 до 13 мільйонів чоловік. У 2006 році українська влада визнали події Голодомору геноцидом українського народу.
   Голодне лихоліття 33-го – не просто історична минувшина, а незагойна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. Сьогодні треба говорити про минуле задля майбутнього, адже безпам’ятність породжує бездуховність, котра, наче ракова пухлина, роз’їдає тіло й душу нації – перекреслює її історію, паплюжить традиції й руйнує соціокультурну самобутність народу.
    Голодомор 1932-1933 років - одна з найтрагічніших сторінок української історії, яка поглинула мільйони безневинних, - не підлягає забуттю… — це помста за свободу. Українців карали смертю за здобуту незалежність від імперій. Геноцид знищив ключові свободи: мільйони позбавлені життя, в країну повернено рабство — селянам обмежили пересування і відібрали паспорти, колгоспи застосовували примусову працю, люди не могли сподіватися на недоторканість житла, не мали свободи релігії, їх обмежили в культурних правах. Але режим не зумів досягнути головного – Україну не зламали. І свою незалежність ми змогли підтвердити вже 1991 року”, — говорить Володимир В’ятрович історик, Голова Українського інституту національної пам’яті.

ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ

У вівторок, 21 листопада, українці відзначають одне з нових, але знакових свят в історії України - День Гідності та Свободи.

Свято відзначається щороку згідно з указом Президента 13 листопада 2014 року і встановлено на честь початку цього дня двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013 року.

Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. 

Події розгорталися стрімко і драматично – від мирних зібрань студентства – до масових мітингів, палаючих шин, "коктейлів Молотова" і бруківки, що стала зброєю в руках протестувальників. Але найтрагічнішим було те, що цього разу, на відміну від подій Помаранчевої революції, відстоюючи гідність та свободу, віддали свої життя 106 українців і ще понад 2 тис. отримали поранення.

9 листопада – День української писемності та мови

В Україні сьогодні, 9 листопада, відзначають День української писемності та мови.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови".

За православним календарем це день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія.

  У День української писемності та мови за традицією покладають квіти до пам'ятника Нестору Літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, а також стартує Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика.

   Також з 2000 року цього дня у прямому ефірі "Українського радіо" транслюють Всеукраїнський  диктант національної єдності, який може написати кожен бажаючий. Читати диктант у прямому ефірі почнуть о 12:30.