СВЯТО РІЗДВА

Різдво Христове – одне з найважливіших свят у році, що має багатовікові традиції. За Юліанським календарем святкування припадає на 7 січня.

Святвечір

Надзвичайно цікавою традицією напередодні Різдва є Свята Вечеря або "Багата кутя", до якої обов’язково входять дванадцять (за кількістю апостолів) пісних страв, кожна з яких має свій символ. Головна страва Кутя – символізує єднання з Богом, пшениця – це сакральна частина вечері – тема життя і смерті, єднання світу живих із світом померлих, мак – символ мучеництва, безневинно пролитої крові, мед – чистоти. Також особлива за значимістю страва – це горох – "сльози" Божої Матері, які проливаються за наші гріхи.

Страви з капусти символізують міцність, скупченість, співпрацю, а з риби – віру, що і є основними складовими християнства. Обов’язково готують душенину або пісний борщ з грибами. Як і голубці з картоплею, ці страви означають мир, злагоду та Божу любов.

Вареники символізують достаток, а грибна підлива до них – продовження роду. Страви з квасолі є символом здоров’я та довголіття, а узвар п’ють для очищення тіла та душі, для приготування якого використовують тільки ту воду, яка була набрана до сходу сонця. Свята вечеря розпочинається молитвою. Запалюють Різдвяну свічку, що символізує пам'ять про душі предків, а також зірки, які з'явилися на небі, коли народився Христос. На вечерю збирається вся родина. Прийнято, де б хто був, повертатися у цей час до домівки, щоб наступний рік був нерозлучним.

Атрибути Різдва

На почесному місці в домі повинен стояти Дідух – житній чи пшеничний сніп, який символізує урожай, добробут і є оберегом роду. З періоду жнив, після закінчення збору урожаю, роблять Дідуха. Збирають його з різних злакових видів культур: колосків жита, пшениці, вівса, проса, а також добавляють у сніп різні духмяні трави. Також головними атрибутами Різдва є Різдвяна зірка та Різдвяний вінок. Різдвяний вінок плетуть з гілок сосни, ялини, ялиці і прикрашають свічками, стрічками, дерев’яними фігурками. Його підвішують над дверима, на стіну або кладуть на різдвяний стіл. Перед Вечерею господар заносив у домівку солому і сіно, щоб це нагадувало про те, що Спаситель народився не в царських палатах, а в яслах овечого хліву. Соломою стелили підлогу, а сіном застеляли стіл. На кожний кут й  досі кладуть по головці часнику – оберігаються від нечистої сили.

Колядки

Після Вечері починалося найцікавіше. Повечерявши, колядували. Діти співали під вікнами у сусідів. Вони підходили до хати, просили господаря благословення на колядування. І за це отримували солодощі або гроші. Ті діти, яким виповнилось по п’ятнадцять років – розігрували вертепи, різдвяні оповідання. Їх запрошували до столу як дорогих гостей, але вони довго не затримувалися, уклонялися всім, хто у господі, і поспішали до іншої хати. Молоді парубки та дівчата збиралися і ходили один до одного у гості.Вважалося, що кому протягом вечора пощастить скуштувати кутю дванадцять разів, тому щаститиме цілий рік.

У цю ніч не лягали спати, кажучи: "Хто проспить Різдво, той проспить Царство Небесне".

 Зранку всі люди йшли до церкви на Святкову Службу Божу. Так зустрічали перше велике свято – Різдво Христове.