СІМ'Я - КЛЮЧ ДО ЩАСТЯ

20 жовтня старшокласники ЗОШ №9 завітали до бібліотеки філії №7 на зустріч з  начальником Світловодського міськрайонного управління юстиції Наталею Бащук по темі "Сімя - ключ до щастя".

 Наталя Павлівна  розповіла, що побудова сім’ї – можливо, найголовніша справа на світі. Вона передбачає сумісні зусилля двох індивідуальностей. Щаслива сім’я підтверджує думку про те, що людські почуття – найважливіша цінність. В сім’ї люди отримують можливість з готовністю ділитися один з одним своїми думками, горем та радістю. Сутність створення життєздатної сім’ї – дати можливість всім її членам зайняти індивідуальне місце, насолоджуватись життям, і результатом такої взаємодії є особистісне зростання всіх членів сім’ї.

Разом зробили невеличкий історичний огляд, і побачили, що на всіх етапах розвитку цивілізації сім’я розглядалась як основна виробнича ланка суспільства. Шляхом поріднення із королями розширювались кордони, вирішувались політичні конфлікти. А зараз заміж не видають, а виходять, не одружують, а одружуються. Зараз основним мотивом, за яким молоді люди вступають до шлюбу , є кохання.

Як не помилитися у виборі супутника життя? Які мають права жінки і чоловіки при одруженні, їхні  права в цивільному шлюбі, нароження дитини,  як  зробити вибір: зберегти сім'ю чи розлучитися - на всі ці питання Наталія Павлівна дала детальні відповіді. 

Під час зустрічі  діти виклали квітку "Сім'я" на пелюстках якої написали,  якою повинна бути їх майбутня сім'я. Будемо мати надію - так буде!!!
Присутні подякували Наталії Павлівні за зустріч та запрошували  ще завітати. 

БІСЕРИНКА НЕ НОВИНКА

   12 жовтня в бібліотеці філії №7 було гамірно, тут бібліотекар Дуканіч Надія Іванівна проводила майстер – клас  з вишивання бісером, який називався «Бісеринка не новинка». Всі присутні мали вже навики роботи з бісером і самі створювали найрізноманітні речі: браслетики, прикраси для одягу та побуту, декоративні композиції. Але на цей раз вони побачили  роботи з бісера зовсім з іншого боку - вишивка. Діти в захваті дивилися на  виставку ікон вишитих бісером самою Надією Іванівною, і вже  з великим нетерпінням чекали - коли ж вони самі почнуть вишивати свої малюнки намальовані на салфетках та на готовій канві. Але спочатку Надія Іванівна  поділилася "маленькими таємницями": як брати бісер, яку голку, якої довжини повинна бути нитка, де можна купити бісер та канву ...

  Маленькі майстрині з завзяттям взялися до вишивання пообіцяв закінчивши свої роботи подарувати бібліотеці.

ПОДОЛАННЯ ДИТЯЧОЇ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ: МІЖНАРОДНА ТА ВІТЧИЗНЯНА ПРАКТИКА

"ЯКЩО ТВОЇ ПЛАНИ РОЗРАХОВАНІ НА РІК  - СІЙ ЖИТО,

ЯКЩО НА  ДЕСЯТИРІЧЧЯ - САДЖАЙ ДЕРЕВА,

ЯКЩО НА ВІКИ - ВИХОВУЙ ДІТЕЙ"

(народна мудрість) 

   Практично з моменту виникнення і до нині проблематика, повязана з поведінкою неповнолітніх, була і лишається пріоритетним напрямом досліджень українських і зарубіжних психологів, юристів та соціологів. Безпритульними прийнято називати  дітей, які були покинуті батьками,  які самі залишили сім'ю чи дитячі  заклади, в яких перебували і не мають певного місця проживання. За даними Інтернет - видань кількість бузпритульних дітей коливається від одного до двох мільйонів, а всього в Україні проживає близько 10 мільйонів дітей. Безпритульні діти - це переважно особи до 14 років і більшу частина з них - хлопці. "Самостійно" діти йдуть з дому, починаючи з 6 - 7 років  

  9 жовтня  в  бібліотеку філію № 7 були запрошені учні 

8 класу  ЗОШ №9 для обговорення проблеми безпритульності в Україні. На зустріч з підлітками було запрошенао представника управління юстиції Горобець Галину Олександрівну.

  Разом з Галиною Олександрівною підлітки визначили  причини виникнення такого явища, як дитяча  бзпритуль-ність, а саме:

   зростання дитячої злочинності та бандитизму, зростан-ня алкоголізму та наркоманії, проституції, занепаду моралі, зростання інфекційної захворюванності та  негараздів в суспільстві.

     Діти позбавлені шкільного навчання, вони відстають в розумово-освітньому розвитку, а в майбутньому підлітки не можуть розраховувати на успішну кар'єру чи просто хорошу роботу через брак освіти чи її повну відсутність.

Переглянувши відео- ролик "Безпритульні діти",  присутні побачили, як важко "дітям вулиці", і задалися запитанням: "Як боротися з цією бідою? Що робиться в Україні? "

Самі ж і відшукали відповідь заглянувши в Інтернет 
"За даними Міністерства у справах сім’ї, 

молоді та спорту України на 2013 році 

мережа соціального захисту дітей складала: 

притулки для дітей – 94, центрів соціально-

психологічної реабілітації дітей – 30, притул-

ків та центрів, які функціонують на благодійні кошти – 69.

Протягом 2013 року з притулків було влаштовано в прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу 468 дітей, і ще 519дітей - під опіку."

Кіровоградська область за розвитком сімейних  дитячих будинків сімейного типу посідає  третє місце у державі - після Дніпропетровської та  Київської областей. Це 38 будинків сімейного  типу та 215 прийомних сімей, де виховується 615 дітей.

Давайте будемо пам'ятати - чужих дітей не буває.

Будьмо уважними та милосердними.