понеділок, 23 лютого 2015 р.

ДО РІДНОГО СЛОВА ТОРКАЮСЬ ДУШЕЮ

За рішенням ЮНЕСКО 21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу. Мова - це найбільший скарб народу. Це саме той інструмент, який єднає людей однієї нації, робить їх єдиним цілим. Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблю-валось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удоскона-лювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.




Бібліотека філія №7 в цей день запросила читачів на зустріч з місцевими поетами  - Лідією Андрієвною Лаврик та Віктором Вікторовичем Сурженко. Вони читали свої вірші, що давно  вже припали до душі

Яблунька в ромашковому лузі,
яблунька в смарагдовім вбранні
 стрілась навесні з високим дубом
і припала наче до рідні.
Він бурчить - вона йому не пара,
бо він справжній цар, він цар лісів!
А вона притулиться,  ласкава,
вицілує рани і синці...
В його кроні спочиває вітер,
в її кроні  гнізда в'ють пташки, 
непомітно підростають діти
і роки вплітаються в віки...
Яблунька в ромашковому лузі,
 яблунька в смарагдовім вбранні,
стрілась навесні з високим дубом
і не прагне іншої рідні.
                        Л.Лаврик         

Поезія народжує кохання,
І в серце переповнюють слова.
Живу в потоці творчого шукання, 
І кожен вірш - моя  судьба нова.
 Щоб не забув і не збагнув нічого, 
Бентежать душу зайві відчуття,
І я в шуканні, в пошуках нового,
  душею лину  просто в майбуття .
                     В.Сурженко
Уважно слухали  і молодих поетів-початківців Е.В.Назарову та Є.С.Ткаченко.
Слухали і дивувалися, як швидко плине час, Та зустріч скоро буде нова. До зустрічі!!!






Немає коментарів:

Дописати коментар