"...Буває, часом сліпну од краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси,-
Усе так гарно, чисто, незрадливо,-
Усе, як є, дорога, явори,
Усе моє, все зветься Україна.
Така краса висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори..."
Читаючи ці слова Ліни Костенко та дивлячись на картини, які виставив художник Станіслав Харитонович Різанов в бібліотеці філії №7 відчуваєш, що вони бачать та відчувають одне й теж - любов до своє рідної України. І ми, шанувальники краси, дякуємо за наше єднання з цією красою.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
Оці степи, це небо, ці ліси,-
Усе так гарно, чисто, незрадливо,-
Усе, як є, дорога, явори,
Усе моє, все зветься Україна.
Така краса висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори..."
Читаючи ці слова Ліни Костенко та дивлячись на картини, які виставив художник Станіслав Харитонович Різанов в бібліотеці філії №7 відчуваєш, що вони бачать та відчувають одне й теж - любов до своє рідної України. І ми, шанувальники краси, дякуємо за наше єднання з цією красою.
Завітайте до бібліотеки і переконайтеся, що це ПРЕКРАСНО!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар