БІБЛІОТЕКАР - ЦЕ КРУТО .

  Ким тільки в дитинстві не мріємо стати, як виростемо: 

 виховатилем і  вчителем, лікарем і міліціонером.... Можна назвати з десяток професій про, які ми мріяли будучи дітьми, але ... Та мрії так і остаються мріями. Якби в дитинстві ми мали змогу доторкнутися до  омріяної професії, хоча б на один день.  

    А ось діти в бібліотеці філії  №7 мали змогу відчути себе справжнім  бібліотекарем  цілий день. Діти вітали читачів, які прийшли до бібліотеки, знайшовши формуляр виписували прочитані книги, рекомендували новинки, записували вибрані книги та запрошували приходити якнайшвидше до бібліотеки. Дорослі користувачі  посміхаючись  дякували юним бібліотекарям, і розуміли, що можливо перед ними майбутні фахівці книжкової справи. 

     Хочеться вірити, що  для Дмитра Скудова та Лізи Вовченко цей день дав можливість доторкнутися до  своєї мрії, своєї майбутньої  професії  - професії бібліотекаря.

                                                   .

ДОПОМОЖИ СВОЄМУ СОЛДАТУ

   Тисячі українських солдат на передовій боронять нашу державу. Вони мужні та відважні. Саме ці воїни відстоюють нашу свободу та гідність, демонструють супротивнику нашу силу та міць, патріотичність та відданість своїй Батьківщині, своєму народові. Заради нас і нашої єдності вони відважились піти на війну. Віримо у їхню нездоланність, у те, що ми переможемо!

   На протязі двох тижнів в бібліотеці  філії №7   проводилася акція "Допоможи своєму солдату".  Жителі Ревівського мікрорайону приносили, привозили продукти для воїнів АТО. Це були  теплі речі та білизна, продукти харчування, а саме консервація, олія, макаронні вироби та солодощі.

   Всі передавали побажання : "Дай вам Бог здоров'я, удачі та повертайтеся всі живими". Це  наказ  всіх МАТЕРІВ... 

ДО РІДНОГО СЛОВА ТОРКАЮСЬ ДУШЕЮ

За рішенням ЮНЕСКО 21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу. Мова - це найбільший скарб народу. Це саме той інструмент, який єднає людей однієї нації, робить їх єдиним цілим. Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблю-валось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удоскона-лювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.

Бібліотека філія №7 в цей день запросила читачів на зустріч з місцевими поетами  - Лідією Андрієвною Лаврик та Віктором Вікторовичем Сурженко. Вони читали свої вірші, що давно  вже припали до душі

Яблунька в ромашковому лузі,
яблунька в смарагдовім вбранні
 стрілась навесні з високим дубом
і припала наче до рідні.
Він бурчить - вона йому не пара,
бо він справжній цар, він цар лісів!
А вона притулиться,  ласкава,
вицілує рани і синці...
В його кроні спочиває вітер,
в її кроні  гнізда в'ють пташки, 
непомітно підростають діти
і роки вплітаються в віки...
Яблунька в ромашковому лузі,
 яблунька в смарагдовім вбранні,
стрілась навесні з високим дубом
і не прагне іншої рідні.
                        Л.Лаврик         

Поезія народжує кохання,
І в серце переповнюють слова.
Живу в потоці творчого шукання, 
І кожен вірш - моя  судьба нова.
 Щоб не забув і не збагнув нічого, 
Бентежать душу зайві відчуття,
І я в шуканні, в пошуках нового,
  душею лину  просто в майбуття .
                     В.Сурженко
Уважно слухали  і молодих поетів-початківців Е.В.Назарову та Є.С.Ткаченко.
Слухали і дивувалися, як швидко плине час, Та зустріч скоро буде нова. До зустрічі!!!