НА КАЗКОВІЙ ГАЛЯВИНІ

 

    Сьогодні  діти завітали до нас на свято, але це незвичайне свято. Його немає в календарі, але воно є в серці й душі тих людей, які люблять казки.

 

 

   На казках ми вчимося, як на світі жити, тому що казка - глибокий колодязь мудрості, який не можливо вичерпати. Він завжди сповнений розуму, доброти.

 

 

 

  

    Маленькі  читачі з великим задоволенням приймали участь у вікторині "Відгадайте хто прислав телеграму?" пізнаючи героїв знайомих казок,  відгадували казкові загадки, працювали з ілюстраціями до казок «З якої казки?», грали в гру
 «Чарівний кошик» (у кошику  знаходилися речі з казок,  які по черзі діставали, і  діти відгадували, в якій казці вона зустрічається - яйце, ключ, тарілка, солома, пір’я,  квітка, черевичок, горшочок. Придумували кінець казок у грі "Яка кінцівка у казки?” та самі складали казки.
 

 

     Казка – це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні. Вивчайте казки переказуйте. Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас і після нас, хай виховують нас і вчать, як треба жити по правді.
 

                   Казок на світі є багато.

                   І веселих , і сумних.

То ж чи можемо

Прожити ми без них?

Не можем без казки у світі ми жити,

Бо казка нас вчить, як потрібно дружити,

Як зло подолати, як хитрих провчити.

Як чуйних і добрих, й сміливих любити.

          .